Згідно з дослідженнями Всесвітньої Організації охорони Здоров'я, серед 38 найбільш поширених неінфекційних хвороб людей третє місце посідають патології, пов'язані з нестачею йоду. Приблизно третя частина населення Землі схильна до йододефіцитним захворювань. Найкраща ситуація по них спостерігається на американському континенті, найгірша – на європейському континенті. Вся Україна належить до зони підвищеного ризику розвитку йодної недостатності через низький вміст мікроелемента в грунті. Поширеність наслідків дефіциту йоду в Центральному і Північному регіоні посилюється наслідком чорнобильської аварії. За статистикою, майже у кожного десятого школяра нашої країни можна виявити зоб. Поліпшити ситуацію можна за допомогою профілактики, регулярних обстежень, правильного харчування і прийому препаратів c фіксованими дозами мікроелементів, на зразок ЙоСен.

 

Функції йоду в організмі

Йод – мікроелемент, за участю якого відбувається синтез гормонів щитоподібної залози, і який є одним з основних компонентів. Саме вони відповідають за регуляцію процесів росту і розвитку організму, контролюють клітинний і тканинний метаболізм. Кількість йоду в організмі дорослої людини становить 15-20 мг. Приблизно 60-80 % містяться в щитовидці, інші 20-40 % – в м'язової тканини, крові, яєчниках, молочних залозах. При розвитку йодної недостатності запас мікроелементу падає до 20 мкг. При регулярному надходженні мікроелемента щитовидна залоза витрачає 10 % запасу йоду. Як тільки починає розвиватися дефіцит, цей показник збільшується до 80 %.

Щоб щитовидка та інші органи функціонували в нормальному режимі, дорослі і діти повинні регулярно споживати продукти або препарати з вмістом йоду. Це дозволить підтримувати:

  • енергетичний обмін,
  • оптимальну температуру тіла,
  • високу швидкість біохімічних реакцій,
  • обмін білків і жирів,
  • водно-електролітний обмін,
  • метаболізм вітамінів,
  • споживання кисню тканинами,
  • нервово-психічний розвиток,
  • ріст і розвиток організму в цілому.

 

Доросла людина повинна щоденно отримувати 150 мкг йоду. Для майбутніх мам і годуючих жінок ця норма збільшується до 200-250 мкг. Заповнити запаси мікроелемента можна шляхом вживання йодованої солі, морепродуктів (риба, морська сіль, креветки, бурі водорості, червоні водорості), яловичої печінки, молока, яєць, моркви, капусти, цибулі, щавлю. У невеликій кількості він надходить разом з водою. З повітрям і через шкіру – йод не засвоюється, тому 2х тижнева відпустка на морі в боротьбі з нестачею йоду не допоможе.

Відомо, що під час грудного вигодовування йод може накопичуватися в молочних залозах і секретироваться у грудне молоко, а звідти надходити в організм новонародженого.

Наслідки йодної недостатності

Нестача йоду в організмі провокує цілий спектр патологічних порушень. Їх головним симптомом є ендемічний зоб, який служить свого роду індикатором хронічної нестачі йоду. На ступінь прояву симптомів йодної недостатності впливає тяжкість захворювання та вік:

  1. Плід. Якщо в організм майбутньої матері надходить недостатня кількість мікроелемента, це загрожує викиднем на ранніх строках вагітності. Дитина, народжена з гіпотиреозом, може страждати вродженими патологіями, неврологічним кретинізмом (косоокість, глухонімота, розумова відсталість), микседематозним кретинізмом (карликовість, розумова відсталість), психомоторними порушеннями.
  2. Новонароджений. Як правило, у дітей перших місяців життя діагностують неонатальний гіпотиреоз.
  3. Діти і підлітки. При йодній недостатності в дитячому і підлітковому віці можуть спостерігатися затримки фізичного та інтелектуального розвитку. Такі діти часто хворіють через пригніченою імунною системи.
  4. Дорослі. У дорослому віці йодний дефіцит проявляється у вигляді зобу та його ускладнень.

У пацієнтів будь-якого віку при нестачі елемента в організмі однаково часто зустрічається зоб, гіпотиреоз, висока чутливість щитовидної залози, порушення когнітивних функцій.

Особливо уважно контролювати рівень йоду потрібно у школярів. Його падіння на 8-44% провокує зниження пізнавальних функцій. Однак цей мікроелемент необхідний не тільки для розуму. Вченими доведено, що він відповідальний і за перехідний вік, а його недолік негативно позначається на статевому і фізичному дозріванні.

 

Йодний дефіцит у дорослому віці:

  • погіршує репродуктивне здоров'я і когнітивні функції,
  • призводить до емоційних розладів,
  • провокує неврологічні порушення і психічні розлади,
  • викликає сонливість і відчуття хронічної втоми,
  • уповільнює імунну відповідь на інфекцію.

У регіонах з високою поширеністю йододефіциту спостерігається зниження інтелектуального потенціалу серед населення. Встановлено, що рівень IQ у людей, які проживають у таких осередках, нижче на 15-20 %.

Висновки

У зв'язку з тим, що йододефіцит і захворювання, пов'язані з ним, – проблема, актуальна для усіх міст України, контролювати їх виникнення потрібно адекватним споживанням йоду 

При профілактиці дефіциту йоду в групах особливого ризику (діти, вагітні, матері-годувальниці) використовують препарати на основі солей йоду: йодиду або йодату калію. Вони випускаються у вигляді таблеток, що містять фізіологічні дози йоду відповідно віковим потребам. Такий підхід дозволяє призначати їх з урахуванням чутливості до йододефіциту у населення.

Рекомендовані добові дози прийому йоду:

  • для дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку – близько 90 мкг;
  • для дітей старше 12 років і дорослих – близько 150 мкг;
  • для вагітних і годуючих жінок – близько 200 мкг.

Для підтримки розумових і фізичних функцій приймати таблетки, що містять йод, необхідно щодня. У потенційно небезпечних регіонах без профілактики проблема знову повернеться, тільки збільшивши число йододефіцитних захворювань. При проведенні індивідуальної та групової профілактики важливо дотримуватися зазначеної дозування йоду у відповідності з віком та станом людини.